Terni

Ternining janubdan ko'rinishi

Ternining shimoldan ko'rinishi

Terni(ukraincha: Терни) — Ukrainaning Poltava viloyati Lubniy tumanidagi qishloq. 2001-yildagi hisob-kitob 471 nafar aholi istiqomat qiladi. U Sula daryosining o'ng qirg'og'ida joylashgan.

Tarixi[tahrir | manbasini tahrirlash]

XVII asrda Jeremi Wisniowiecki qishloqni Lubny Bernardine monastiriga berdi. Katolik rohiblari Ternida 12 ushr bog'ini barpo etishgan^[1]. 1657-yilda Lubniydagi Bernard monastiri vayron qilingandan so'ng, qishloq Bogdan Xmelnitskiy tomonidan Mhar monastiriga berildi^[2].

1721-yil Buyuk Pyotr Terni va Lubniyda 50 ushr maydonda ikkita "dorixona bog'i"ni tashkil qildi^[3]. 1781-yil qishloq cherkovsiz bo`lgan, 30 kulbasi mavjud, 1787-yilda 134 nafar kishi yashagan^[4].

1880-yil Qishloq xo'jaligi boshqarmasining iltimosiga binoan Katerina Skarjinska qishloq xo'jaligi maktabini qurish uchun Terni qishlog'idan 30 ursh yer berdi. 1929-yilda bu maktab dorivor va aromatik o'simliklar kolleji, 1950-yilda esa o'rmon kolleji qilib qayta tashkil etildi^[5].

1903-yil - Ternida 335 nafar aholi bor edi. Qishloq cherkovsiz bo`lgan. Vyazivok cherkoviga tegishli edi^[6].

Dini[tahrir | manbasini tahrirlash]

2011-yildan boshlab Ternyda Sharqiy pravoslav cherkovi Avliyo Yuhanno Havoriyga bag'ishlangan. 21-may kuni bayram qilib nishonlanadi.

Terni shahridan odamlar[tahrir | manbasini tahrirlash]

Natalya Baklay, ukrainalik shoir

Manbalar[tahrir | manbasini tahrirlash]

Izohlar

↑ Бочкарёв К.П. Очерки лубенской старины. – М.: тип.А.А.Левенсон, 1899 г., Т. 1 = 39 с.
↑ Лазаревскій: 1, Ист. очер. 103, 2, Луб. и Вишнев. Кіев. Ст. 1896 г., Ш, 337. и 3, Архив, отр. I, 72.
↑ „Лубны, путеводитель по городу“.
↑ Описи Київського намісництва 70–80 років XVIII ст.: Описово-статист. джерела / АН УРСР. Археогр. комісія; Ін-т історії та ін.; Редкол.: П. С. Сохань (відп. ред.) та ін. – К.: Наук. думка, 1989. – 389 с.
↑ Л.А. Банкова, Т.М. Дяченко, Т.С. Мошнікова. Лубенський краєзнавчий музей. 1991 р.
↑ Милорадович В.П. Средняя Лубенщина. – КС, 1903 г., № 9, с. 245 – 296; № 10, с. 1 – 36; № 11, с. 209 – 240; № 12, с. 518 – 539. Окр.: К.: 1904 г. – 141 с.

Boshqa manbalar

Za red. A.V. Kudritskogo Poltavshchina : Entsikl. dovid.. — K.: UE, 1992. — S. 1024.ISBN 5-88500-033-6 ISBN 5-88500-033-6
Tarix míst í isl Ukraínskoíí RSR. Poltavska oblast

[1] Бочкарёв К.П. Очерки лубенской старины. – М.: тип.А.А.Левенсон, 1899 г., Т. 1 = 39 с.

[2] Лазаревскій: 1, Ист. очер. 103, 2, Луб. и Вишнев. Кіев. Ст. 1896 г., Ш, 337. и 3, Архив, отр. I, 72.

[3] „Лубны, путеводитель по городу“.

[4] Описи Київського намісництва 70–80 років XVIII ст.: Описово-статист. джерела / АН УРСР. Археогр. комісія; Ін-т історії та ін.; Редкол.: П. С. Сохань (відп. ред.) та ін. – К.: Наук. думка, 1989. – 389 с.

[5] Л.А. Банкова, Т.М. Дяченко, Т.С. Мошнікова. Лубенський краєзнавчий музей. 1991 р.

[6] Милорадович В.П. Средняя Лубенщина. – КС, 1903 г., № 9, с. 245 – 296; № 10, с. 1 – 36; № 11, с. 209 – 240; № 12, с. 518 – 539. Окр.: К.: 1904 г. – 141 с.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]